Лия, 49 - 5 декабря 2013 11:51

Справжня Жiнка ! Справжня Жiнка живе "тут i зараз". Вона не розпочинае свое життя з того моменту, коли пiд ii вiкнами з'являеться принц на бiлому конi й везе ii в краiну нескiнченного щастя. Справжня жiнка вмiе бути безумовно-щасливою. "Щаслива, тому що живу!" - негласне гасло Справжньоi Жiнки. Чому "негласне"? Тому що вона не любить гасел. 2. Справжня Жiнка нiколи не виголошуе фразу "Господи, ну чому я бабою народилася!" Вона розумiе, який це неймовiрний привiлей - бути Жiнкою! Як багато дано iй вiдчувати, який повний i тремтливо-чуттевий ii свiт! У ii ставленнi до чоловiкiв завжди присутнi материнськi нотки. Нi, це зовсiм не значить, що Справжня Жiнка все життя втирае iм носа й тримае напоготовi чистий памперс. Просто зусилля чоловiкiв зробити щось дуже значуще такi мiзернi у порiвняннi з повнотою, неосяжнiстю й незбагненнiстю свiту, якi так гостро вiдчувае Справжня Жiнка! 3. Справжня жiнка нiкуди нiколи не поспiшае, але нiколи нiкуди й не спiзнюеться. Вона не знемагае вiд неробства, накопичуючи жир на продавленому диванi, але iй так само далека й суета. Темп свiту задае вона, а не навпаки. Справжня Жiнка чiтко знае, що все трапляеться тодi, коли мае траплятися, анi хвилиною ранiше й анi миттю пiзнiше. I тому завжди робить лише те, що пiдказуе ii внутрiшне "Я". I нiколи не переймаеться з приводу несправджених надiй. 4. Справжня Жiнка любить себе. Бiля неi тепло чоловiку, родичам, друзям. Але, приймаючи рiшення про який-небудь вчинок, вона насамперед вiзьме до уваги своi iнтереси, а потiм - усiх iнших. I в цьому немае анi краплi егоiзму. Просто Справжня Жiнка добре знае, що для того, аби давати, потрiбно мати. I цi "комори" не бездоннi. Справжня Жiнка зберiгае кордони свого свiту в недоторканностi й жоден iз жителiв Землi не може сказати, що знае ii душу до дрiбних нюансiв. 5. Справжня Жiнка живе за правилами, придуманим нею самою. Ii не цiкавить мораль бабусь i орiентири "просвiтлених". У неi свое, отримане зверху, поняття грiха й благодатi. Замiжня вона чи нi, е в неi дiти чи нi, сама вона заробила на квартиру й машину чи це - подарунок у складчину вiд усiх ii чоловiкiв - все це стосуеться лише ii й нiкого бiльше. Жоден з фактiв ii життя не може вплинути на ii самооцiнку. Диспути бабусь бiля пiд'iзду й "круглi столи" товаришiв по службi цiкавлять ii не бiльше, нiж торiшнiй снiг. Едина людина, якi мае право ставити iй оцiнки - це вона сама. У ii "щоденнику" бувають двiйки, але вона нiколи не карае себе за це! Муки самознищення iй не притаманнi. 6. Справжня Жiнка нiкому нiчого не винна. Навiть своiм дiтям. Усе, що вона робить, вона робить по любовi. I тiльки. Справжня Жiнка нiколи не дозволить рiдним i друзям вторгатися в межi ii особистого свiту. Вона дiе, якщо ii внутрiшне "Я" змушуе ii до дii i зберiгае холодну вiдстороненiсть, якщо ii душа мовчить. У справжнiй Жiнцi немае зарозумiлостi, вона чудово знае всi своi недолiки, але вони нiколи не переростають у комплекси. 7. Справжня Жiнка не любить вiйну. Зiштовхнувшись iз перешкодою, вона не буде рвати на прекрасних грудях французькi мережива. Вона точно знае, що бiльшiсть "нездоланних перешкод" розсмоктуються самi по собi, якщо не брати iх штурмом. А тi що залишилися перетворюються на трамплiн для зльоту. 8. У Справжньоi Жiнки не бувае безсонних ночей, виснажливих ремонтiв i важко хворих родичiв. Принаймнi, за ii зовнiшнiм виглядом цього нiколи не скажеш. Розповiдi про те, яка нестерпно важка доля дружини, матерi, коханки та iн. - не для неi. Справжня Жiнка точно знае, що ступiнь важкостi обставин визначаеться ставленням до них. У життi Справжньоi Жiнки все вирiшене й завжди е вихiд. 9. Справжня Жiнка не дае обiтницю безшлюбностi, але якщо життя даруе iй самотнiсть, вона приймае ii як подарунок i точно знае, що з цим подарунком робити. У життi Справжньоi Жiнки не бувае випадкових чоловiкiв i зовсiм неможливо зустрiти ii поруч iз недостойним чоловiком. 10. Справжня Жiнка живе у своему вiцi. Вона любить його, приймаючи з усiма плюсами й мiнусами. Справжнiй Жiнцi нiколи не пiзно щось почати. У ii записнiй книжцi немае розповiдей про те, як багато вона не встигла (вона ж нiколи нiкуди не поспiшала й завжди робила тiльки те, що хотiла!). I тим бiльше немае списку винуватих у ii бiдах на тiй простiй пiдставi, що все в ii життi вiдбувалося так, як повинно. Молодiсть, що минае, - не виняток. Тим бiльше, що красу, сексуальнiсть i чарiвнiсть у Справжньоi Жiнки забрати неможливо.

• 
• 
•