colnysko, 34 - 4 марта 2008 20:59

[SIZE=+1][COLOR=red]Вплив мультфільмів на дітей[/COLOR][/SIZE]

Сучасні дослідники, проаналізувавши сучасний ринок мультиплікації, дійшли висновку, що більшість закордонних анімаційних фільмів формують у дітей поганий смак, розпалюють агресію і в майбутньому можуть викликати психічні розлади. Діти, надивившись мультиків, стають дратівливими, погано сплять.
Вчені упевнені, що деякі мультфільми можуть призвести до проблем, які нагадують шизофренічні стани, до психоневрологічних проблем, до проблем відставання в розвитку мови, відставання в розвитку інтелекту.
Надивившись сцен агресії на екрані, дитина переносить їх в реальне життя. Важко малюкам і зрозуміти, чому з телевізора на нього дивляться герої не схожі ні на людей, ні на тварин.
Схоже, всі інтереси, бажання, емоційні потреби чітко обмежилися чотирикутником блакитного екрана, який гіпнотизує мільйони людей.
Сила цього гіпнотизування є просто приголомшивою, адже об’єктом є навіть не людська свідомість, а радше підсвідомість і природні інстинкти.
Чи зауважували Ви, що навіть близькі люди або родичі, які могли довго не бачитися і не спілкуватися, сидячи за родинним столом... прикипають поглядом до телеекрана, забуваючи про те, де вони.
Дехто з науковців переконаний, що вплив телебачення на дитячу психіку дуже небезпечний. Проте у наукових колах також вважають, що агресія і насильство з екранів не може негативно впливати на несформовану дитячу і підліткову психічну систему. Навпаки, побачений на телеекрані жах дозволяє “пережити” власні страхи у реальному житті.
Фільми не показують реального насильства та особливо його наслідки. Герой після бійки у реальному житті наступного дня виглядає ще гірше, ніж першого. А в мультфільмі наступної півхвилини (навіть і менше) виглядає не гірше, ніж до того.
До того ж з’ясували, що вигадані мультиплікаційні герої можуть провокувати дитину до агресії не менше, ніж люди. Американська колегія педіатрів навіть опублікувала найважливіші висновки, у яких ішлося про те, що діти, які переглядають багато насильницьких сцен, сприймають насильство як нормальний, часто єдиний спосіб розв’язання конфліктів. Такий перегляд робить їх беззахисними перед насильством у реальному житті, і що більше дитина переглядає таких сцен, то більше ймовірності, що вона сама колись стане жертвою насильства.
Винні у цьому звісно, не діти, а дорослі, які відпочивають під телевізором, даючи приклад своїм дітям так само проводити вільний час. Але не лише батьки закладають моделі поведінки своїх чад, зразком та прикладом для них є також телегерої. Не менш небезпечними є фільми, в яких герої легко уникають небезпек. Саме після таких переглядів у дітей може виникнути думка, що стрибнути з моста-це “круто” і зовсім не страшно.
А потім ми питаємо, чого у нас ростуть такі діти?

З’ясували, що кіно для дитини – важливе джерело інформації про життя та поведінку серед людей.

Альтернативним способом протистояння телевізійному впливові психологи вважають спілкування з батьками, спільні справи, відвідування виставок та музеїв.

Проте тільки батьки вирішують: на яких мультфільмах виховувати свою дитину.

• 
• 
•